Парадокс у тому, що потрапити в результати ChatGPT неможливо тим самим способом, яким ми колись потрапляли в Google.

ChatGPT не шукає — він відтворює контекст, у який уже вплетено довіру до певних джерел.

Тому питання не «як потрапити», а як стати впізнаваним для системи, що не має очей, але має пам’ять смислів.

1. ChatGPT не бачить сторінок, він бачить патерни мислення

У класичному SEO ми працювали з текстом, посиланнями, мета-тегами.

У генеративному пошуку важливим стає тип узгодженості між словами, стабільність стилю й логічна когерентність тексту.

Це і є твоя “адреса” у новій топології пошуку.

2. Не цитати, а “семантична гравітація”

У старому світі цитування авторитетів підвищувало рейтинг.

Тепер це лише посилює шум.

Генеративна модель обирає не тих, хто цитує, а тих, кого можна цитувати.

Тобто тих, чия фраза має власну гравітацію — щільність смислу, яку модель розпізнає як стабільну структуру.

3. Час — головний фактор видимості

Google і ChatGPT мають спільну рису: темп оновлення контенту.

Нові тексти з високою зв’язністю і природним синтаксисом індексуються блискавично.

Поки конкуренти переписують “гайди”, моделі вже цитують тих, хто говорить з теперішнього, а не про теперішнє.

4. Генеративна видимість ≠ SEO

ChatGPT не виводить “позиції” — він будує резонанс довіри.

Якщо твій текст містить елементи живого досвіду, міркування, спостереження — він сприймається як оригінальний зразок мислення.

Саме такі тексти моделі вибирають для узагальнення відповідей.

5. І головне — не намагайся «потрапити»

Ті, хто хоче потрапити в результати ChatGPT, зазвичай туди не потрапляють.

А ті, хто просто формулює власне розуміння речей, стають результатами.

ChatGPT не ранжує сайти — він пам’ятає джерела тону.

І якщо твій тон відрізняється від решти, то питання “як потрапити” з часом просто зникає.